Розкрито суть еквівалентності обміну, запропоновано теоретичну інтерпретацію генезису нееквівалентності міжгалузевих відносин, виявлено методологічні особливості регулювання міжгалузевого обміну. З використанням системного підходу обгрунтовано принципи формування міжгалузевих зв'язків, проаналізовано їх поточний стан в АПК. Визначено методологічні передумови формування економічного механізму в агропромисловому виробництві та напрями його вдосконалення в сфері ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Висвітлено методологічні аспекти дослідження щодо Марксового механізму функціонування економіки. Обговорено особливості формування ціни виробництва як регулятора міжгалузевого обміну.

У контексті теорії економічної організації розкрито методологічні засади поглиблення міжгалузевих відносин. Запропоновано систему важелів їх державного регулювання. Розкрито суть та цільове призначення аграрної політики, висвітлено її досвід у розвинутих країнах, наведено основні результати аграрної реформи в Україні. Обгрунтовано концепцію ініціативного вдосконалення інституційної структури АПК через поглиблення вертикальної координації та розвиток саморегулювальної діяльності товаровиробників.

В контексте теории экономической организации раскрыты методологические основы углубления межотраслевых отношений. Предложена система рычагов их государственного регулирования, проанализированы его особенности. Раскрыты содержание и целевое назначение аграрной политики, освещен ее опыт в развитых странах, приведены основные результаты аграрной реформы на Украине. Обоснована концепция инициативного усовершенствования институциональной структуры АПК на основе углубления вертикальной координации и развития саморегулирующей деятельности товаропроизводителей.

Висвітлено основні методологічні напрямки системного дослідження сільськогосподарської кооперації. Виявлено закономірності розвитку кооперації товаровиробників у практичному та теоретичному аспектах. Уточнено обгрунтування специфічної функціональної ролі кооперації у системі аграрних перетворень і аграрної політики. Визначено особливості дії соціальних факторів кооперації. Встановлено механізм впливу кооперації сільськогосподарських товаровиробників на підвищення їх конкурентоспроможності. Уточнено категоріальну структуру концепції кооперативного підприємства. Розроблено комплекс напрямків активізації сільськогосподарської кооперації: методологічні підходи до освітньої роботи, удосконалення фінансового механізму (обгрунтування оптимальної структури власних коштів, оптимальної стратегії повернення паїв), дії соціальних факторів та урахування зарубіжного досвіду в напрямку застосування процедур повернення паїв і пропорційного голосування.

Досліджено еволюцію контрактних відносин в агропромисловому комплексі (АПК) у напрямку поглиблення вертикальної координації. Запропоновано теоретико-методологічне обгрунтування вертикальної координації як чинника збалансування міжгалузевих відносин в АПК. На підставі емпіричного аналізу встановлено, що головними проблемами розвитку вертикальної координації є недосконалість інфраструктури, високі трансакційні витрати, невисока якість продукції і процесів, недовіра в партнерських стосунках, а також фінансові аспекти.

Проаналізовано досвід розвинутих країн світу щодо співвідношення можливих негативних і позитивних факторів ефективності регулювання цін на продукцію сільського господарства. Обгрунтовано напрями формування системи регулювання цін в АПК України.

Розроблено методологічні підходи щодо математичного програмування параметрів цінової підтримки сільськогосподарського виробництва. Запропоновано формулювання прямої задачі як максимізації добробуту товаровиробників, і зворотної - як мінімізації витрат розробки та реалізації аграрної політики.

Разработаны методологические подходы к математическому программированию параметров ценовой поддержки сельскохозяйственного производства. Предложено формулирование прямой задачи как максимизации благосостояния товаропроизводителей, и обратной - как минимизации издержек разработки и реализации аграрной политики.